Деталі
Завантаження Docx
Читати Більше
У цьому епізоді Майстер обговорює благородний обов’язок журналістів у висвітленні новин.(Майстре, чи будете Ви святкувати тут цього року Місячний Новий рік?) Я не знаю. (Якщо ми святкуватимемо тут Місячний Новий рік, чи не могли б Ви знову виступити з культурною програмою з Гаваїв?) Звучить чудово. (Це було б чудово!) Вам усім це подобається?(Коли Ви опублікуєте відеокасету, Майстре?) Це не так просто. (Ти обіцяв...) Вони зробили це самостійно. Я не просила їх це робити. Цю програму склали учні. (Так.) Деякі з них є професіоналами. (Так.) (Виступ дітей з...) (Ні, я ще не закінчив роботу. Я повернуся на роботу завтра.) Щаслива родина має значення, чи не так? Мило, га? Тепло та затишно, чи не так? (Кент спитав мене: “Ти вже закінчив, тату?”) А, добре. Тоді повідомте їх. (Він знає, що я сьогодні працюю над газетою.) О, справді? (То чому я над цим не працюю?) О, Боже мій! Справді? Це терміново? (Ну, я сказав друкарні, що принесу це завтра вранці.) О, справді? Гаразд.(Розважна програма була чудова.) Якби Bи дозволили...) Вони просто зробили це спонтанно, ось так. (Якби Bи запросили їх виступити тут знову, це було б так весело, особливо під час місячного Нового року.) Чи варто нам продавати квитки? Продавати квитки, щоб зібрати кошти на нашу допомогу? (Так, це теж може спрацювати.) (Звичайно. Ми б не залишили собі жодної частини грошей, тож про що турбуватися?) У цьому й проблема. Люди все одно критикуватимуть, як завжди. Це мої власні гроші, які Я вклала, але вони все одно мене критикують. Хіба це не дивно? (Майстер — платник податків!) Ви вже сплатили податки США.) Я мушу. Інакше мені б не довелося. (Щоразу, коли американці запитують, Ви можете одразу відповісти: “Я ж плачу податки, знаєте!”) Якщо вони попросять мене заплатити, Я заплачу. (Так.) Це не схоже на те, що Я... (У вас немає доходу, то чому вони вимагатимуть від вас сплати податків?) Без доходу. Це все гроші, які Я сама вклала. Кожен долар, який у мене є, Я вкладаю повністю.(Майстре, цього року, наступного року або колись у майбутньому, Вам слід зробити великий публічний виступ перед авлаською (в'єтнамською) громадою.) О, люба! (Щоб вони могли...) Для чого? (Це не те, щоб ми хотіли похизуватися чи щось таке.) О. (Але суть у тому, що нам спочатку потрібно це мати, щоб ми могли розширити нашу діяльність.) Але днями Я таки пішла прочитати публічну лекцію. Кожен, хто хотів, міг прийти; хто хотів послухати, міг послухати.(Так, але це не було широко розрекламовано.) (Це не було оприлюднено.) Тільки учні знали про це; це було лише між нами та Майстром.) Але про це писали всі газети. Як Ви могли сказати, що це не було оприлюднено? Якийсь час тому Я виступала з доповіддю у дуже великій аудиторії (Анахайм, чи не так? О, так). (Анагайм.) Там було близько 7000 або 8000 людей. Там також були авлаські (в'єтнамці). (Були люди з Ау Лак (В'єтнам), а також чимало приїхало з Техасу та північніших місць.) (Хіба [закордонні] газети Âu Lạc (В'єтнам) не опублікували це?) Можливо, вони просто не потурбувалися це опублікувати. Що ми можемо з цим зробити? (Ні, це тому що...)(Майстру також слід мати якусь прес-команду...) (Повинна бути команда, яка може зв'язатися з пресою.) О, справді? (Звідки вони дізнаються, якщо з ними ніхто не зв'яжеться?) О, це так? (Тому що Америка — така величезна країна.) (Звідки б вони дізналися, якби ми не поширили інформацію?) Гаразд.(Так само, як коли Ви щось опублікували, про це дізнався Реєстр.) Хтось мав їх повідомити. Це ж не те, щоб вони самі його шукали.) О, зрозуміло. (Наприклад...) Тому що в них є місцеві філії. (Так. Наприклад, коли поліція десь ловить злодія, вони викликають пресу.) Так, це вірно. Ну, мабуть, так це й працює. Тож хтось, хто їх знає або має з ними зв'язки, розповідає їм. А, гаразд. (Верховний Майстер повинен мати прес-секретаря.) О, це так? (Наприклад, зараз...) Тоді ти можеш сказати кільком моїм учням, щоб вони цим займалися. Хто б ще це зробив? Я б не знала, як з усім цим впоратися. Це забагато для мене! Я не знайома з такими речами. Гаразд. Це так? Мати прес-секретаря, це здається забагато? Хіба це не виглядатиме так, ніби Я хизуюсь?(Це не хизування. Це просто адміністративне питання.) (Це просто інформування преси, щоб вони могли про це написати.) О, справді? О, справді? Гаразд, гаразд. Добре тоді. Я попрошу їх завтра зайнятися пресою. (Просто щоб люди знали, що Ви робите.) О, справді. Гаразд. Ми не знаємо всього цього. Занадто складно. Я знаю лише те, що духовної практики достатньо. Чому все має бути так складно? Прес-секретар, а який ще офіцер буде пізніше? Політичне, а що ще? Справді? Гаразд. Бо зазвичай... (Але ж у Майстра є лише охоронці Дхарми, чи не так?) О! Вартові Дхарми там для того, щоб тримати учнів у черзі, а не для того, щоб тримати сторонніх подалі. Інакше вони б усі юрмилися навколо мене! Вони постійно хочуть тримати мене за руки й ноги.(Це справді важливо для поширення інформації.) А. Гаразд, гаразд. Чуєш? (Так, так.) Ти розмовляєш з людьми... (Так.) Ви чули це, правда? (Так.) Поговоріть з (...) та іншими про створення якогось прес-комітету, гаразд? (Так.) (Майстер вже має лінію контакту – з’єднання.) Так. (Тож тепер, коли вони хочуть про щось написати, вони можуть просто зв’язатися.) О. Справді! Якщо щось трапиться, телефонуйте їм. Назвіть авласький (в'єтнамський) народ, так?(Якщо щось трапиться, один зі способів — це телефоном; ще один — надіслати факс... .) (Один з них – телефоном або факсом, щоб негайно повідомити їх.) (Негайно повідомте пресу.) Скажіть (...) створити прес-комітет, подібний до того, як Bи просили. (Так. Якщо щось трапиться...) (Що б не робив Майстер, преса про це не знає.) Але як прес-комітет, ми можемо повідомити пресу про те, що зробив Майстер.) (Зустріч із журналістами.) О, справді? (Тоді ми зможемо поширити інформацію.) Гаразд. (Ми можемо одразу поширити інформацію.) (Щоб вони були в курсі подій.) Або коли захочеш зустрітися зі мною, просто приходь і дивись. Чому вам потрібно... (Ні, їх забагато...)Тоді давайте переглянемо прес-команду, гаразд? (Так, і це швидко.) Як і сказав Майстер: “А тепер Я хотіла би зустрітися з тими журналістами, які приходили днями”.) Справді? Тож Я можу одразу з ними зустрітися? (Так, Ви можете зустрітися з ними одразу.) А, добре, добре. Тоді Я звернуся до того прес-комітет. (Пройдіть через цей прес-комітет, і репортери зможуть одразу ж прийти до вас.) Добре. Гаразд. Тепер, коли Ви це попросили, Я знаю про це і можу це зробити.До цього Я ніколи не думала про ці речі. Як духовний практик, Я справді маю просто залишатися в горах і практикувати, а не бігати навколо. (Навіщо зустрічатися з пресою?) Так і має бути. Навіщо зустрічатися з пресою? (Вплутуватися в усе це.) Навіщо в це все вплутуватися? (Вплутуючись у це.) Але це вже сталося, і справа ставала дедалі масштабнішою, тож зрештою Ви всі про це дізналися. А тепер, коли ти про це знаєш і приїхав у гості, Я тобі про це розповідаю. Насправді, як для духовних практиків, все не повинно бути так складно. (Духовна практика Майстра стала настільки відомою, що люди звертають на неї увагу.) Але Я впевнена, що тепер Ви, хлопці, нарешті будете готові це зробити. Тоді, якби Я тебе покликала, хто б взагалі слухав?(Але ж, Майстре, хіба Ви не бачите, якою корисною була Ваша нещодавня поїздка на Гаваї?) Бачиш?) (Наприклад, якщо хтось запросив вас на подію, Ви можете просто перейти туди одразу.) А. Справді? (Як і сьогодні, Майстер має мало енергії, але Ви все ще сидите тут і приймаєте гостей за чаєм.) А. Справді? (Чому вони повинні бачити Майстра, хай Майстер відпочине.) Добре, добре. Я розумію. (Одна спорідненість призвела до іншої, розумієте, Майстре?) Якби ми не зустрілися з Майстром на Гаваях минулого разу, цієї зустрічі сьогодні б не було.) Так. Справді? (Майстре, чи знаєш Ти? Щоб зустрітися з тобою сьогодні, нам потрібно було почати зв'язуватися щонайменше два тижні тому.) Справді. (Це не було щось домовлене щойно.) О. Справді! (Так.) Я почула про це лише останніми днями. (Так. Тому що вони...) Три чи чотири дні тому, щось таке. (Вони постійно про це питали.) (Їм також довелося неодноразово зв'язуватися, перш ніж ми нарешті змогли сюди дістатися.) Це тому, що Я теж не завжди тут буваю. Я щойно повернулася з Х'юстона. (Так.) Тож зі мною також важко зв'язатися. (Ми зв'язалися з (...), але він теж не знав.) О. Зрозуміло. (Отже, все це тривало туди-сюди.) Ми дізналися адресу лише сьогодні вранці.) Зрозуміло. (О 10:30 ранку.) Так. Гаразд. Тож вони нарешті відкрили тобі таємницю, га? (Але річ у тім, що дорога сюди справді складна.) Якщо учні дізнаються про це і зберуться тут, нам би нарешті конче довелося.(Але ж, Майстре, чи Ти знав?) Дорога сюди справді важка.) Так. (Ми дісталися сюди за один раз!) І все ж тобі вдалося сюди дістатися? (Ми щойно пройшли одразу.) І ось так ти й прибув. (А сьогодні було особливо незвично – заторів не було.) Без жодних перешкод взагалі. (Без жодних перешкод і без заторів.) (Такого ніколи раніше не траплялося – заторів ніколи немає.) (Зазвичай рух жахливий.) (Сьогодні справді незвично.) Чудеса звідусіль? (Так.) (Це правда. Важко повірити, але це справді сталося.) (Важко повірити, але це правда.) Ну тоді... (Ні, але це справді було надзвичайно, Майстре.) Гаразд, тепер ти знаєш. (Не було навіть найменшого затору.)Так. Тепер, коли Ви, представники преси, про це попросили, наступного разу, коли щось трапиться, повідомте про це цих людей, гаразд? (Так.) Я повідомлю цих двох; вони можуть допомогти повідомити інших, а ці люди можуть допомогти повідомити решту. Ось так. Що це? Чому ти маєш це записувати? (Відкрийте одну з газет.) (Так.) Для чого потрібні візитні картки? Ці газети такі відомі – як люди могли їх не знати? Гаразд.(Він став відомим після того, як на ньому було надруковано фотографію Верховного Майстра.) Справді? (Так, Майстре, як Ви думаєте, з друком книг все гаразд?) Га? (Надрукований “В'єтнамською поштою”). Ах! Дуже гарно! Вау, воно величезне! Це виглядає так гарно. (Чорно-біле питання.) Попередній випуск, а потім наступний – випуск з вибаченнями, так? (Попередній випуск виглядав не дуже добре.) Справді? (Попередній випуск був зроблений у надто великому поспіху.) Воно таке велике, таке велике! І це також було на першій шпальті? Це, мабуть, коштувало чимало, га? Мені соромно. Мені дуже соромно. Мені так соромно, так соромно!(В'єтнамська преса зараз дуже відома.) Скажіть їм, щоб надіслали гроші, і ми надрукуємо ще копії. Оскільки ми вже заговорили про це, то Я можу про це згадати. (6000 примірників.) І вони їх усі роздрукували та роздали. А! Скільки коштує друк 6000 примірників? (6000 примірників.) Скільки це зараз коштує? (За 6000 примірників нашої газети? Близько 1600 або 1700, Майстре.) Справді? (Так. Близько 1700.) А. (Якщо друкувати кольоровим, то коштуватиме ще дорожче, Майстре.) О, справді? (Якщо він кольоровий, як той нещодавній випуск “В’єтнамської Пошти”, то він коштує ще дорожче.) О, справді? (Так.) Якщо комусь потрібні ще копії, то Я пізніше... Друкуйте більше. Якщо комусь потрібно більше копій, Я забезпечу гроші на їх друк і передам їм ці копії.Ця газета безкоштовна чи Ви її продаєте? (Це безкоштовна газета – ми роздаємо її людям безкоштовно.) Але тепер, коли є авлаки (в'єтнамці), Майстре, це так. Якщо ми встановимо на газеті ціну 25 центів – лише близько 25 центів – вони лише глянуть і підуть далі.) Це лише 25 центів, але вони все одно не купують. (Але якщо ми роздамо їх безкоштовно, вони візьмуть цілу стопку!) Саме так. (А потім вони просто забирають їх додому.) (Якщо Ви віддасте це безкоштовно, вони це заберуть.)(Кольоровий друк — це складно; його потрібно пропустити через прес-верстат чотири чи п'ять разів.) Саме так. (Вам потрібно розділити кольори, Майстре.) Я знаю, я знаю. (Втомлює.) Втомлює. (Ось чому, коли ми працювали над обкладинкою, нам доводилося сидіти там уночі – спостерігати за нею, щоб вона не змістилася.) Ой, Боже мій. Ми не могли допустити, щоб картина Майстра вийшла з чотирма очима.) У мене лише три ока! (Іноді ми не спали допізна просто щоб закінчити роботу та зробити її.) Я розумію. (Якщо ми залишимо це до наступного ранку, щоб забрати газети, це справді займе багато нашого часу.) Те саме стосується і мене. Іноді Я працюю всю ніч. (Так.) Я не відпочиваю, поки робота не буде виконана. (Ми мусимо це закінчити; інакше ми не зможемо спати спокійно.) Саме так. (Видання газети — це дуже важка праця, Майстре.) Це справді важка робота, га? (Це справді важка робота, Майстре.) Справді? (Це, мабуть, доля, призначена карма.) Виконуєш роботу шовкопряда, га?(Але зараз, наприклад, написати статтю про Майстра складніше, ніж писати на інші теми.) Перш за все, ми повинні ретельно це розглянути, щоб, з боку Майстра, Ви також погодилися з тим, що ми пишемо. А з боку читачів, ми також повинні переконатися, що вони не почуваються некомфортно, бо те, що ми пишемо, може відповідати їхній точці зору, а може й не відповідати.) О! Так. (І в нас є чіткий доказ цього.) (Тому що, з точки зору громадськості...) (Ось у чому полягає складність.) Так. (Більшість людей зараз звертають увагу на Майстра, тому їм дуже цікаво дізнатися про статті, написані про Вас.) Їм подобається їх читати.) Так, так. Саме так. Ми повинні повідомити їм правду. (Але ж є всі ті історії, які вони вигадують.) І ніхто мені не дає жодної копійки.(Але, бачите, Майстре, коли трапляється щось хороше, похвала поширюється не так швидко, як критика та погані розмови.) Так завжди буває... таке життя.) Журналісти мають обов'язок трохи просвічувати громадськість, спрямовуючи її на шлях добра та більш позитивного світогляду. В іншому випадку, якщо хтось пліткує або критикує інших, цей негатив впливає і на самого мовця. Ось чому існує авлаське (в'єтнамське) прислів'я: “Плюючись кров'ю на когось, тільки забруднюєш власний рот”. (Так.) Саме так! Це забруднює твій власний рот.(Звичайно, це створює карму через мову.) Правильно. Так. Тож ми також повинні робити свій внесок в освіту громадськості. Особливо дітей, молодих – ми повинні направляти їх до благородніших шляхів. (Так.)Це обов'язок журналістів. Преса — один із найкращих засобів навчання людей. Потім є телебачення та радіо. Ці засоби неймовірно важливі. Тож нам слід писати так, щоб допомогти суспільству ставати все кращим і кращим, чистішим і благороднішим. Якщо преса не візьме на себе цю відповідальність, то хто ж тоді? У школах можуть навчати лише певну групу людей, розумієте? Але преса досягає широкої громадськості.(Я слідкую за Майстром з Гаваїв, але досі мені не зробили жодного фото з Вами.) Я фотографував лише інших людей.) А! Справді? Добре, тоді візьми один. Попросіть когось із них зробити для вас фото. Сфотографуй їх разом зі мною. Вони люблять фотографуватися з Майстром. Це автоматично. Просто натисніть один раз, і цього достатньо. Зрозуміло? А, ваша англійська чудова! Ваша англійська стає кращою. (Станьте поруч із Майстром для фото.) Так. Гаразд. Ти не зробив фото того дня? (Ще ні, не з того дня.) Я просто тримав камеру так весь час.) (Це вже багато.) Був час, коли я робив багато фотографій зблизька від Майстра.) Того дня на Гаваях, коли ми разом вечеряли. (На Гаваях та у Вайкікі.) Чому ти так довго не натискаєш кнопку?) Тримай це трохи довше. (Затримайтеся трохи довше.) Ти візьми це за нього. Ви фотографуєте всіх п'ятьох людей? Трохи відійдіть назад. (Тоді давайте станемо позаду Майстра.) Це добре. Це теж працює. Просто будьте природними. Влаштуйтеся зручніше. Добре. Сиди там. Як би Bи не хотіли влаштуватися, це нормально. Без проблем. (Тримайте його трохи довше.) Натисніть...) Тримайте його трохи довше, тоді спалах... (Натисніть – утримуйте трохи довше, і спалах увімкнеться.) Якщо фотографії не вийдуть, ми можемо зробити їх ще раз наступного разу. (Ні, потримайте його трохи довше; тоді воно настане. Міцно натисніть.) Натисніть на нього та утримуйте деякий час. Бачиш? Ой! Аматор... (Дуже аматор.) Гаразд. Гаразд. Цей виглядає досить брутально, га? Це серйозне обладнання. Хочеш сфотографуватися з цим? (Професіонал.) Професіонал, га? (Це справді зручно для далеких подорожей.) А, правильно, правильно. (Його легко носити з собою. Так.) Інакше, якщо речей забагато, це просто стає обтяжливим. (Так.) Це виснажливо.У вас є ще якісь питання? Ще якісь складні питання? Бідолашна ти. З одного боку, є громадська думка... Застряг між молотом і ковадлом, га? Якщо те, що Bи кажете, не подобається читачам, вони не купуватимуть газету, навіть не потрудяться її прочитати і не підтримуватимуть вас. (Так, це правда.) (Вони нас не підтримують.) Але ж, якщо говорити відверто – “чесні слова слух ображають”, га? (Ми журналісти – ми видаємо газету.) Ну, це ж бізнес, зрештою. (Ми видаємо газету; це ми його друкуємо.) Сміливий, чи не так? (Якщо ми не зможемо цього зробити, тоді ми закриємося.) Справді сміливо? (Ми самі це почали, і самі це друкуємо.) О, зрозуміло. Ось що ускладнює це. (Це не так, ніби це вони вкладають гроші.) (Це не так, ніби вони нам щось дають.) О, справді? А як щодо рекламних зборів? Хіба вони не платять вам за розміщення реклами?(Якщо вони розміщують рекламу, вони повинні нам платити.) А, це так? (Але якщо вони зараз не дадуть рекламу, тоді ми...) Майстер знає приказку: “Навіть без цієї людини ринок все одно переповнений”. О, справді? (Одна людина йде, інша заходить.) (Так, тож ми просто продовжуємо робити те, що робимо.) (Немає чого боятися.) Гаразд. Ми ж не знаємо, чи вони на нашому боці, чи на боці ворога, чи не так? Добре (Хто знає? Можливо, одного дня хтось із учнів Майстра прийде і скаже: “Дозвольте мені розмістити Оголошення”. ) Бути журналістом Це дуже добре.Photo Caption: “Це честь — освіжити ароматом ноги Вінця Творіння”
